Ми знаходимось



Безпека дітей в Інтернеті

Поради батькам: про що необхідно говорити.

Зараз в Україні майже 22 млн користувачів інтернету, питання безпеки в мережі більш ніж актуальне. У цьому контексті турбота про дітей набуває більших масштабів. Якщо раніше треба було говорити з дітьми про їх безпеку поза домом тощо, то вже давно має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в інтернеті.

Від чого варто захищати дитину

Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини (і більш глобально – суспільства, держави). Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто.

Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати негативні наслідки для дитини.

Зараз в Україні майже 22 млн користувачів інтернету, питання безпеки в мережі більш ніж актуальне. У цьому контексті турбота про дітей набуває більших масштабів. Якщо раніше треба було говорити з дітьми про їх безпеку поза домом тощо, то вже давно має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в інтернеті.

Типи загроз

Стосуються особистої безпеки:

Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.

Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).

Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).

Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

Стосуються безпеки інших.

Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).

Свідоме та несвідоме введення в оману інших.

Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

Стосуються загрози витоку персональної інформації:

  1. Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).

  2. Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.

  3. Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.

Це найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися дитина в інтернеті, викладаючи чи переглядаючи сумнівну інформацію. Від деяких з них можна захиститися технічними засобами, але більшість вимагають комплексного підходу. 

За даними МОЗ України, що грунтуються на висновках міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно 50% – 4 та більше годин. Водночас, суттєву загрозу для життя, здоров’я, розвитку та безпеки дітей становлять не лише шкідливі і небезпечні інформаційні матеріали веб-сайтів та групи в соціальних мережах, вміст чи учасники яких можуть схиляти дітей до вчинення суїцидів, а також і прояви булінгу та сексуального насилля в мережі Інтернет.
   До таких проявів фахівці відносять так звані:

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій, що може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через: поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах; повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку, як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі.

Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою 2 сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою, прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.

Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей.
 

Пам'ятка

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям

  • Не давайте нікому своїх паролів.
  • Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.
  • Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.
  • Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).
  • Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.
  • Не діліться своїми фото з незнайомцями.
  • Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).
  • Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.
  • Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.
  • Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.
  • Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).
  • Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.
       
          ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ ДЛЯ БАТЬКІВ

          РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

http://pedpresa.com             http://mon.gov.ua             http://zno-kharkiv.org.ua/